- догоряти
- —————————————————————————————догоря́тидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
догоряти — я/ю, я/єш і рідко догора/ти, а/ю, а/єш, недок., догорі/ти, рю/, ри/ш, док. 1) Закінчувати горіти; горіти до кінця, до певної межі. 2) перен. Переставати світитися, втрачати яскравість. || Закінчуватися. 3) перен. Поступово втрачати сили,… … Український тлумачний словник
догорати — див. догоряти … Український тлумачний словник
догоріти — див. догоряти … Український тлумачний словник
догоряння — рідко догора/ння, я, с. Дія за знач. догоряти, догорати … Український тлумачний словник
жевріти — ію, ієш, недок. 1) Догоряти без полум я; тліти. || Слабо горіти, світитися невеликим полум ям; блимати. 2) Виблискувати яскравим світлом, давати яскраве світло. || перен. Яскраво блищати, перев. виражаючи сильні почуття, переживання (про очі);… … Український тлумачний словник
тліти — і/ю, і/єш, недок. 1) тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. || Розкладатися, гнити. 2) Повільно, без полум я горіти. || Догоряти. || Ледве горіти, зберігаючи жар; жевріти. || Ледве горіти, даючи слабке,… … Український тлумачний словник